Герундiй

Означення
Герундій — це безособова форма дієслова, що має закінчення -ing та називає певну дію. Для української мови, гернудій – безпрецедентне явище, у нашій мові немає аналогу герундія. Можна сказати, що герундій – це дієслівна форма, що називає дію.

Варто провести певну паралель з інфінітивом. У розділі про інфінітив ми наголошували на те, що він вживається після певного переліку слів. Така сама ситуація і з герундієм, він також вживається після певних слів або словосполучень, тож можна сказати, що герундій, в принципі, має такі ж самі функції, що й інфінітив, лише відрізняючись тим, що гернудій має закінчення -ing та інший перелік слів, після якого вживається.

Усі форми герундія збігаються з формами дієприкметника.

Герундій на українську мову перекладається як інфінітив або іменник, рідше як прикметник.

Оскільки герундій – це безособова форма дієслова, давайте ще раз згадаємо, які саме характеристики вони мають.

Отже, безособові форми дієслова, зокрема інфінітив, не мають категорій:

  • особи
  • числа
  • часу
  • способу

У реченні безособові форми дієслова можуть виступати будь–яким членом речення крім присудка.

Характеристики герундія

Герундій має характеристики:

  • Іменника
  • Вживається з прийменниками (Прийменник + Герундій (Prep. + Gerund)

    Вживається з присвіними займенниками (Присвійний займенник + Герундій (Poss. Pr. + Gerund)

    Але на відміну від іменника не має множини та вживається без артикля.

  • Дієслова
  • Має вид:
  • Звичайний (Indefinite)

    Перфектний (Perfect)

  • Має стан:
  • Пасивний (перехідні) (Passive (transitive))

    Активний (Active)

    </ul>

    Герундій має ознаки:

    Іменника та прикметника Прикметника та дієслова Іменника та дієслова Дієслова та дієприкметника