Англійська мова: Морфологія
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Артиклі
    • Неозначений артикль «a/an»
      • Вживання неозначеного артикля
    • Означений артикль «the»
    • Нульовий артикль «zero article»
    • Окремi випадки вживання артиклiв
    • Вживання артиклів з власними назвами
  • Займенник
    • Особовi займенники
    • Присвiйнi займенники
    • Зворотнi займенники
    • Вказiвнi займенники
    • Питальнi займенники
    • Сполучнi займенники
    • Неозначенi займенники
    • Взаємнi займенники
    • Заперечнi займенники
    • Означальнi займенники
  • Iменник
    • Злiчуванi та незлiчуванi iменники
    • Утворення множини
    • Кiлькiсть
    • Пpисвiйний вiдмiнок
    • Іменник у ролі прикметника
  • Прикметник
    • Типи прикметникiв
    • Порядок прикметникiв у реченнi
    • Ступенi порiвняння
      • Односкладовi прикметники
      • Двоскладовi прикметники на –y, -e, -ow, -er
      • Багатоскладові прикметники
    • Порiвняння прикметникiв
    • Прикметники на -ing та -ed
  • Прислiвник
    • Cтупенi порiвняння прислiвникiв
    • Практичне вживання та мiсце в реченнi прислiвникiв
    • Рiзниця мiж вживаннями прислiвникiв та прикметникiв
  • Числiвник
    • Дроби
    • Вживання нуля
    • Дати
    • Арифметичні підрахунки
  • Прийменник
    • Позицiя та вживання in, at та on
    • Вживання прийменникiв (та сполучникiв) часу
    • Прийменники з рiзними частинами мови
  • Сполучник
    • Пiдряднi сполучники
    • Слова-зв’язки
  • Дiєслово
    • Часи, з якими вживаються форми основних дiєслiв
    • Форми дiєслова та його функцiї
  • Модальнi дiєслова
    • Can (be able to)
    • May, might
    • Must
    • Have to
    • Should, ought to
    • Need
    • Shall, will, would
    • Dare
    • Be + to
  • Iнфiнiтив
    • Форми iнфiнiтива
    • Функцiї iнфiнiтива в реченнi
    • Вживання iнфiнiтива
    • Інфінітив без частки «to»
    • Iнфiнiтивнi конструкцiї
  • Герундiй
    • Форми герундiя
    • Функцiї герундiя у реченнi
    • Вживання герундiя
  • Дiєприкметник
    • Participle I
    • Participle II
    • Конструкцiї з Participle
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

Дiєслово

Означення Дієслово — це самостійна частина мови, що означає якусь дію або стан. Дієслово в англійській мові – дуже важлива частина мови. На дієсловах базується утворення часових форм, активного чи пасивного стану а також дієприкметників та дієприслівників.

Саме тому надзвичайно важливо дуже добре розібратися в темі «дієслово» та вивчити весь теоретичний матеріал, що стосується даної теми, адже у подальшому вивченні англійської мови дієслово відіграє надзвичайно важливу роль.

Спершу потрібно розглянути, які види та форми дієслів існують в англійській мові. Розібравшись в цьому аспекті стосовно дієслова, надалі буде набагато легше орієнтуватися в інших темах.

Отже, щодо значення та функції дієслова, його ролі в реченні вони поділяються на:

  1. Основні дієслова. Це звичайні дієслова, які ми використовуємо в звичайних реченнях.

    I like tennis.

    Tome offered me a cup of tea.

    Mary dances very well.

    Тобто звичайні дієслова, що позначають безпосередньо дію, яку виконує предмет або особа.

  2. Допоміжні дієслова. Це дієслова, за допомогою яких ми утворюємо питання або заперечення.

    I don't have that book.

    Do you like tea?

    Is this your favourite place?

    Тобто ці дієслова допомагають нам утворювати запитальні або заперечні речення в англійській мові.

    Дієслова–зв'язки. Є певний перелік цих дієслів, який буде наведено нище, ці дієслова не позначають дію, навіть не зважаючи на їх переклад, а повідомляють про стан предмета або особи. Основна особливість дієслів – зв’язок, що їх легко можна замінити дієсловом to be.

    This soup smells tasty. (This soup is tasty.)

    You look ill. (You are ill.)

    My brother seems happy.(My brother is happy.)

    Тобто бачимо, що дієслова зв’язки надають стану певного забарвлення, але їх можна легко замінити на дієслово to be , при чому зміст речення від цього не зміниться.

  3. Модальні дієслова. Ці дієслова не вживаються самостійно, а завжди з основними дієсловами, вони допомагають їм виразити додаткові значення.

    Більш докладно модальні дієслова ми розглянемо в окремій темі.

Ще раз розглянемо види дієслова щодо значення функції та ролі в реченні:

  • Основні дієслова (Main verbs)

    • Означають певну дію.

  • Допоміжні дієслова (Auxiliary verbs)

    • Не означають дію, не перекладаються.

    • Допомагають будувати заперечно-питальні форми.

  • Дієслова звязки (Linking verbs)

    • Не означають певну дію, сигналізують про стан та є частиною складеного іменного присудка.

    • Можна замінити дієсловом be.

  • Модальні дієслова (Modal verbs)

    • Допомагають основному дієслову виразити деякі значення.

Функція основних дієслів в реченнях:ПрисудокПідметДодатокОзначення

Дієслова бувають:ПравильніНеправильніСкладеніОсобовіБезособовіЗворотні

Основні дієслова

Основні дієслова є найважливішими дієсловами, вони найчастіше використовуються в усному та письмовому мовленні, саме тому ми більш детально на них зупинимось.

Основні дієслова мають 4 форми:

  1. 1 форма (Infinitive)

    • Інфінітив або неозначена форма дієслова; перша або базова форма дієслова simple form (без частки to)

    • Інфінітивом ми називаємо початкову форму дієслова, яку бачимо у словнику.

  2. 2 форма (Past Simple)

    • Форма Past Simple та Past Participle (2 або 3 форми) для правильних дієслів.

    • Для нас звично використовувати другу форму дієслова у минулому часі.

  3. 3 форма (Past Participle)

    • Дієприкметник Participle ІІ або дієприкметник пасивного стану (3 форма для неправильних дієслів)

    • Для нас звично використовувати третю форму дієслова у часах групи Perfect або у пасивному стані, але насправді третя форма, на відміну від другої використовується дуже часто, особливо у складних граматичних конструкціях, які ми розглянемо трохи далі. Тож третя форма дієслова є дуже важливою формою.

  4. 4 форма (Present Participle)

    • Дієприкметник Participle I або дієприкметник активного стану (форма дієслова з закінченням –ing для правильних та неправильних дієслів)

    • Для нас звично використовувати четверту форму дієслова у часах групи Continuous, але взагалі, будь-яку дієслово, що має закінчення -ing – це четверта форма, а, як ми дізнаємося далі, це не завжди дієслово, що вживається у подовженому часі (continuous).

PreviousСлова-зв’язкиNextЧаси, з якими вживаються форми основних дiєслiв

Last updated 6 years ago

Was this helpful?