Англійська мова: Морфологія
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Артиклі
    • Неозначений артикль «a/an»
      • Вживання неозначеного артикля
    • Означений артикль «the»
    • Нульовий артикль «zero article»
    • Окремi випадки вживання артиклiв
    • Вживання артиклів з власними назвами
  • Займенник
    • Особовi займенники
    • Присвiйнi займенники
    • Зворотнi займенники
    • Вказiвнi займенники
    • Питальнi займенники
    • Сполучнi займенники
    • Неозначенi займенники
    • Взаємнi займенники
    • Заперечнi займенники
    • Означальнi займенники
  • Iменник
    • Злiчуванi та незлiчуванi iменники
    • Утворення множини
    • Кiлькiсть
    • Пpисвiйний вiдмiнок
    • Іменник у ролі прикметника
  • Прикметник
    • Типи прикметникiв
    • Порядок прикметникiв у реченнi
    • Ступенi порiвняння
      • Односкладовi прикметники
      • Двоскладовi прикметники на –y, -e, -ow, -er
      • Багатоскладові прикметники
    • Порiвняння прикметникiв
    • Прикметники на -ing та -ed
  • Прислiвник
    • Cтупенi порiвняння прислiвникiв
    • Практичне вживання та мiсце в реченнi прислiвникiв
    • Рiзниця мiж вживаннями прислiвникiв та прикметникiв
  • Числiвник
    • Дроби
    • Вживання нуля
    • Дати
    • Арифметичні підрахунки
  • Прийменник
    • Позицiя та вживання in, at та on
    • Вживання прийменникiв (та сполучникiв) часу
    • Прийменники з рiзними частинами мови
  • Сполучник
    • Пiдряднi сполучники
    • Слова-зв’язки
  • Дiєслово
    • Часи, з якими вживаються форми основних дiєслiв
    • Форми дiєслова та його функцiї
  • Модальнi дiєслова
    • Can (be able to)
    • May, might
    • Must
    • Have to
    • Should, ought to
    • Need
    • Shall, will, would
    • Dare
    • Be + to
  • Iнфiнiтив
    • Форми iнфiнiтива
    • Функцiї iнфiнiтива в реченнi
    • Вживання iнфiнiтива
    • Інфінітив без частки «to»
    • Iнфiнiтивнi конструкцiї
  • Герундiй
    • Форми герундiя
    • Функцiї герундiя у реченнi
    • Вживання герундiя
  • Дiєприкметник
    • Participle I
    • Participle II
    • Конструкцiї з Participle
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

  1. Iнфiнiтив

Інфінітив без частки «to»

В основному інфінітив вживається з часткою «to», як ми вже наголошували, це його формальна ознака. Однак, існує декілька випадків, в яких інфінітив вживається без частки «to», так званий «bare infinitive».

Інфінітив без частки «to» вживається в наступних випадках:

  • Після модальних дієслів (крім ought to)

    I should be there.

    I can help him.

    He must stop smoking.

  • Після дієслів shall/will

    I will give you money.

    We shall start.

  • Після дієслів чуттєвого сприйняття (типу feel – відчувати, see – бачити, hear – чути і т.д.)

    I see you like her.

    I heard you go to the theаtre every day.

  • Після дієслів let (дозволити), have (мати), make (змушувати)

    He makes his child start do hometask.

    I can't let you go.

  • Після виразів had better (краще) і would rather (краще б)

    I had better become a lawer.

Всі ці дієслова, не дивлячисьна відсутність частки «to», все одно є інфінітивами.

Інфінітив без частки to вживається (може бути декілька правильних відповідей)Завжди вживається без toПісля модальних дієслівПісля дієслів-зв’язокПісля дієслів let, have, makeПісля герундіюПісля дієслів чуттєвого сприйняття feel, see, hear

PreviousВживання iнфiнiтиваNextIнфiнiтивнi конструкцiї

Last updated 6 years ago

Was this helpful?