Англійська мова: Морфологія
  • Зміст
  • Вступне слово
  • Артиклі
    • Неозначений артикль «a/an»
      • Вживання неозначеного артикля
    • Означений артикль «the»
    • Нульовий артикль «zero article»
    • Окремi випадки вживання артиклiв
    • Вживання артиклів з власними назвами
  • Займенник
    • Особовi займенники
    • Присвiйнi займенники
    • Зворотнi займенники
    • Вказiвнi займенники
    • Питальнi займенники
    • Сполучнi займенники
    • Неозначенi займенники
    • Взаємнi займенники
    • Заперечнi займенники
    • Означальнi займенники
  • Iменник
    • Злiчуванi та незлiчуванi iменники
    • Утворення множини
    • Кiлькiсть
    • Пpисвiйний вiдмiнок
    • Іменник у ролі прикметника
  • Прикметник
    • Типи прикметникiв
    • Порядок прикметникiв у реченнi
    • Ступенi порiвняння
      • Односкладовi прикметники
      • Двоскладовi прикметники на –y, -e, -ow, -er
      • Багатоскладові прикметники
    • Порiвняння прикметникiв
    • Прикметники на -ing та -ed
  • Прислiвник
    • Cтупенi порiвняння прислiвникiв
    • Практичне вживання та мiсце в реченнi прислiвникiв
    • Рiзниця мiж вживаннями прислiвникiв та прикметникiв
  • Числiвник
    • Дроби
    • Вживання нуля
    • Дати
    • Арифметичні підрахунки
  • Прийменник
    • Позицiя та вживання in, at та on
    • Вживання прийменникiв (та сполучникiв) часу
    • Прийменники з рiзними частинами мови
  • Сполучник
    • Пiдряднi сполучники
    • Слова-зв’язки
  • Дiєслово
    • Часи, з якими вживаються форми основних дiєслiв
    • Форми дiєслова та його функцiї
  • Модальнi дiєслова
    • Can (be able to)
    • May, might
    • Must
    • Have to
    • Should, ought to
    • Need
    • Shall, will, would
    • Dare
    • Be + to
  • Iнфiнiтив
    • Форми iнфiнiтива
    • Функцiї iнфiнiтива в реченнi
    • Вживання iнфiнiтива
    • Інфінітив без частки «to»
    • Iнфiнiтивнi конструкцiї
  • Герундiй
    • Форми герундiя
    • Функцiї герундiя у реченнi
    • Вживання герундiя
  • Дiєприкметник
    • Participle I
    • Participle II
    • Конструкцiї з Participle
Powered by GitBook
On this page

Was this helpful?

Герундiй

Означення Герундій — це безособова форма дієслова, що має закінчення -ing та називає певну дію. Для української мови, гернудій – безпрецедентне явище, у нашій мові немає аналогу герундія. Можна сказати, що герундій – це дієслівна форма, що називає дію.

Варто провести певну паралель з інфінітивом. У розділі про інфінітив ми наголошували на те, що він вживається після певного переліку слів. Така сама ситуація і з герундієм, він також вживається після певних слів або словосполучень, тож можна сказати, що герундій, в принципі, має такі ж самі функції, що й інфінітив, лише відрізняючись тим, що гернудій має закінчення -ing та інший перелік слів, після якого вживається.

Усі форми герундія збігаються з формами дієприкметника.

Герундій на українську мову перекладається як інфінітив або іменник, рідше як прикметник.

Оскільки герундій – це безособова форма дієслова, давайте ще раз згадаємо, які саме характеристики вони мають.

Отже, безособові форми дієслова, зокрема інфінітив, не мають категорій:

  • особи

  • числа

  • часу

  • способу

У реченні безособові форми дієслова можуть виступати будь–яким членом речення крім присудка.

Характеристики герундія

Герундій має характеристики:

  • Іменника

    Вживається з прийменниками (Прийменник + Герундій (Prep. + Gerund)

    Вживається з присвіними займенниками (Присвійний займенник + Герундій (Poss. Pr. + Gerund)

    Але на відміну від іменника не має множини та вживається без артикля.

Дієслова

Має вид:

Звичайний (Indefinite)

Перфектний (Perfect)

Має стан:

Пасивний (перехідні) (Passive (transitive))

Активний (Active)

</ul>

Герундій має ознаки:Іменника та прикметникаПрикметника та дієсловаІменника та дієсловаДієслова та дієприкметника

PreviousIнфiнiтивнi конструкцiїNextФорми герундiя

Last updated 6 years ago

Was this helpful?