Означення Герундій — це безособова форма дієслова, що має закінчення -ing та називає певну дію. Для української мови, гернудій – безпрецедентне явище, у нашій мові немає аналогу герундія. Можна сказати, що герундій – це дієслівна форма, що називає дію.

Варто провести певну паралель з інфінітивом. У розділі про інфінітив ми наголошували на те, що він вживається після певного переліку слів. Така сама ситуація і з герундієм, він також вживається після певних слів або словосполучень, тож можна сказати, що герундій, в принципі, має такі ж самі функції, що й інфінітив, лише відрізняючись тим, що гернудій має закінчення -ing та інший перелік слів, після якого вживається.

Усі форми герундія збігаються з формами дієприкметника.

Герундій на українську мову перекладається як інфінітив або іменник, рідше як прикметник.

Оскільки герундій – це безособова форма дієслова, давайте ще раз згадаємо, які саме характеристики вони мають.

Отже, безособові форми дієслова, зокрема інфінітив, не мають категорій:

• особи

• числа

• часу

• способу

У реченні безособові форми дієслова можуть виступати будь–яким членом речення крім присудка.

Характеристики герундія

Герундій має характеристики:

• Іменника

  Вживається з прийменниками (Прийменник + Герундій (Prep. + Gerund)

  Вживається з присвіними займенниками (Присвійний займенник + Герундій (Poss. Pr. + Gerund)

  Але на відміну від іменника не має множини та вживається без артикля.

Дієслова

Має вид:

Звичайний (Indefinite)

Перфектний (Perfect)

Має стан:

Пасивний (перехідні) (Passive (transitive))

Активний (Active)

</ul>

Герундій має ознаки:Іменника та прикметникаПрикметника та дієсловаІменника та дієсловаДієслова та дієприкметника