Iменник
Означення Іменник — це самостийна частина мови, яка вживається, щоб називати предмети. Може вживатися в реченнi у ролi пiдмета, присудка, додатка.
Іменникам притаманні наступні характеристики:
Вони можуть вживатися в множині та однині (plural and sigular forms, N plural and N singular).
Вони можуть бути злічуваними або незлічуваними (countable and uncountable, N count and N uncount).
Іменники можуть бути абстрактними та конкретними.
Іменики також поділяються на звичайні іменники та власні назви.
Також іменники поділяються на живі та неживі предмети.
Категорії іменників
Звичайні назви: назви звичайних, не специфічних, повсякденних речей. Наприклад: cat, park, tea, ground. | Конкретні: щось, до чого ми можемо доторкнутися. Наприклад: bag, garden. knife, scarf. | Злічувані: можемо порахувати. Наприклад: a dog, a cat, a car, a butterfly. |
Власні назви: імена людей, персонажів, назви місць, установ. Наприклад: Kyiv, Ukraine, Mary. | Абстрактні: щось, до чого ми не можемо доторкнутися. Наприклад: danger, pain, Christianity, happyness. | Незлічувані: не можемо порахувати. Наприклад: sand, water, weather, mood. |