Iменник

Означення Іменник — це самостийна частина мови, яка вживається, щоб називати предмети. Може вживатися в реченнi у ролi пiдмета, присудка, додатка.

Іменникам притаманні наступні характеристики:

• Вони можуть вживатися в множині та однині (plural and sigular forms, N plural and N singular).

• Вони можуть бути злічуваними або незлічуваними (countable and uncountable, N count and N uncount).

• Іменники можуть бути абстрактними та конкретними.

• Іменики також поділяються на звичайні іменники та власні назви.

• Також іменники поділяються на живі та неживі предмети.

Категорії іменників

Звичайні назви: назви звичайних, не специфічних, повсякденних речей. Наприклад: cat, park, tea, ground.	Конкретні: щось, до чого ми можемо доторкнутися. Наприклад: bag, garden. knife, scarf.	Злічувані: можемо порахувати. Наприклад: a dog, a cat, a car, a butterfly.
Власні назви: імена людей, персонажів, назви місць, установ. Наприклад: Kyiv, Ukraine, Mary.	Абстрактні: щось, до чого ми не можемо доторкнутися. Наприклад: danger, pain, Christianity, happyness.	Незлічувані: не можемо порахувати. Наприклад: sand, water, weather, mood.